Угаритська мова: походження, літературні пам’ятки та роль у біблеїстиці

Общество Публицистика
Александра Обревко Просмотров: 275


У роботі йдеться про угаритську мову, якою спілкувалися у давньому місті-державі Угарит, про походження та місце цієї мови серед інших семітських мов, а також про її значення для біблеїстики.

Семітські мови

Семітські мови — родина споріднених мов всередині афразійської (семіто-хамітської) макрородини мов, яка сягає єдиної прасемітської мови. Вихідним ареалом поширення семітських мов є Західна Азія. Більшість древніх і багато сучасних семітських мов у типологічному відношенні консервативні і в повній мірі відображають риси прасемітської мови.[1]

Семітські мови об’єднують у східносемітські (аккадська мова з її діалектами та еблаїтська мова) та західносемітські (Рис. 1). Західносемітські мови поділяються на центральносемітські (північносхідносемітські — угаритська, ханаанські, фінікійська, моавітська, давньоєврейська, іврит, арамейська, аравійські мови) та південносемітські (південноаравійські епіграфічні мови, сучасні південноаравійські, ефіосемітські мови).

Ареал розповсюдження семітських мов: Близький Схід, Північна та Північно-Східна Африка, Мальта. Найбільш поширені з них арабська, амхарська, тигринья, іврит, асирійська, новоарамейська, мальтійська.


Рис. 1. Схема прото-семітських мов[2]


Табл. 1. Порівняння шрифтів у східно-семітських мовах[3]

Семітські мови мають ряд загальних властивостей граматичного характеру і значну кількість спільних слів та коренів. Фраза легко розпадається на легко відокремлювані слова, які за морфологією поділяються на імена, дієслова, незмінні частки. У словах виділяється стійкий у даній групі слів корінь, більшість коренів складається з трьох кореневих звуків, деякі — з чотирьох-п’яти; голосні звуки виконують службову функцію при утворенні різних форм слова та не входять до складу кореня; з комбінацій голосних та приголосних звуків утворюються основи, іменні та дієслівні (системою дієслова є сукупністю основ, що передають різні модифікації значення: інтенсивність, частоту дії, каузативність, спрямованість); засоби для утворення дієслівних основ однакові в усіх семітських мовах; розподіл дії в часі не має спеціального морфологічного вираження (передається завершеність чи незавершеність дії або стану); у дієслові виражається особа суб’єкта та число; іменні основи утворюються в усіх семітських мовах за схожими формами, а в іменах виражаються число, рід, інколи й відмінок.[4]

Незважаючи не те, що серед семітських мов є велика кількість мертвих мов (аккадська, угаритська, фінікійська, ханаанська тощо), саме вони відіграють визначну роль у реконструкції загальносемітського мовного стану, і значною мірою визначають своєрідність семітського мовного типу.[5]

Угарит

Угаритською мовою спілкувалося семітське населення стародавнього портового торгівельного міста-держави Угарит, яке знаходилося на Північно-Сирійському узбережжі Середземного моря, в затоці Аль-Байда. Залишки руїн міста були відкриті французькими археологами під керівництвом Клода Шеффера у 1929—1939 та 1948—1963 роках при розкопках штучного кургану Рас еш-Шамра в 1 км від Середземного моря, біля 10 км на північ від сучасного міста Латакія (руїни вперше були виявлені під плугом селянина). Місто розташовувалося на двадцятиметровому пагорбі, загальна його площа сягала 22 га.[6], [7] До міста примикали кілька поселень-супутників.


Карта 1. Угарит[8]


Фото 1. Місцезнаходження руїн Угариту[9]

Угарит був заселений вже в неолітичну епоху, проте тексти угаритською мовою відомі лише з середини XIV ст. до н. е. У цей період Угаритське царство перебувало в залежності від Хеттськой держави (до 1350 р. до н.е. — від Єгипту). Раптова загибель угаритської цивілізації припадає приблизно на 1180-1170-ті рр. до н. е., причиною її, як прийнято вважати, послужив напад «народів моря». Протягом останніх 150 років свого існування Угаріт був процвітаючим центром міжнародної морської торгівлі, багатомовним і мультикультурним містом.[10], [11]

Під час розкопок були знайдені розміщені поруч храми Ваала та Дагона. Між ними знаходився будинок великого жерця, в якому знайдена багата бібліотека. Також були знайдені багато інших артефактів, що свідчать про культуру та торговельні зв'язки давнього міста. Найвищого розквіту культура Угариту досягла у XVII-ХІІІ століттях до нашої ери. В цей час населення міста складалося з семітів та хуритів.[12]

Найбільш квітучий і найкраще документований вік в історії Угариту датується приблизно з 1450 до 1200 р. до н.е. і включає періоди панування єгиптян (близько 1400—1350 рр. до н. е.) та хеттів (близько 1350—1200 рр. до н. е.). У цей період були побудовані великі царські палаци, храми та вівтарі, бібліотека верховних жерців та інші бібліотеки на акрополі. Деякі сімейні склепи, побудовані під кам’яними будинками, а також знайдена кераміка демонструють сильний вплив мікенської культури.

Після відкриття храмової бібліотеки, у якій знайшли досі невідомий клинописний алфавітний шрифт, а також абсолютно нову міфологічну і релігійну літературу, було знайдено ще кілька палацових та приватних бібліотек, а також архіви, що стосуються усіх аспектів політичної, соціального, економічного та культурного життя.

Писці використовували чотири мови: угаритську, аккадську, шумерську та хуррійську. В цей період в Угариті використовували сім різних шрифтів: єгипетський та хетський ієрогліфічні, кіпро-мінойський, шумерський, аккадський, хуррійський і угаритський клинопис. Вони чітко демонструють космополітичний характер міста.[13]

Мистецтво Угариту у своєму золотому столітті найкраще ілюструється золотою чашкою і чашею, орнаментованою сценами життя, а також різьбленими кам’яними стелами, бронзовими статуетками та церемоніальними биками, виробами зі слонячої кістки. Незважаючи на єгипетський вплив, угаритське мистецтво демонструє власний сирійський стиль.

Незабаром після 1200 р. до н.е. Угарит перестав існувати. Його падіння збіглося з вторгненням морського народу, і з землетрусами та голодом.[14]

Угаритська мова

Угаритська мова належить до центральносемітської групи, і разом із ханаанськими та арамейськими мовами складає північно-західну групу. Це мертва мова.

Зазвичай вчені визначають угаритську мову або як одну з трьох незалежних складових північно-західної групи, або як архаїчний і периферійний ханаанській діалект, і підкреслюють високий ступінь генетичної спорідненості між угаритською та ханаанськими мовами. Угаритська має деякі граматичні та багато лексичних спільних рис з давньоєврейською та фінікійською і здається ближчою до ханаанської гілки, ніж до арамейської. На думку Б. Гранде, угаритську мову можна вважати одним із ранніх ханаанських діалектів.[15]

Угаритській мові притаманні багато специфічних особливостей ханаанської лексики. Наприклад, такі терміни, як àadm (людина), àadn (господар), àin (немає, не існує), lbn (бути білим), nâr (юнак), špḥ (родина) тощо. Окрім того, відомо багато угаритських паралелей до специфічно давньоєврейських лексем, наприклад, àibr (бик, кінь), àdm (бути червоним), àhb (кохати), dg (риба), hmlt (натовп), Št (кланятися), nḥš (змія), šmḫ (радіти) тощо.

Тексти угаритською мовою складають більшість писемних пам’яток з Угариту, хоча там же були виявлені слова, фрази і цілі тексти іншими мовами регіону. За оцінкою вчених, число тих, хто розмовляв угаритською, оцінити важко, але це можуть бути декілька десятків тисяч носіїв.[16],[17]

Угаритська не має відомих мов-нащадків, але деякі діалекти демонструють схожість із нею. Ця мова прямо підтверджується більш ніж тисячею міфологічних та ритуальних текстів, листів, правових документів, економічних списків, написаних на глиняних табличках клинописною абеткою протягом XIII-XII ст. до н. е.[18]

Угаритська — одна з найбільш вивчених древніх семітських мов, а угаритологія — найбільш сучасна та розвинута галузь семітології. Практично всі угаритські тексти видані в одному томі М. Дітріхом, О. Лоретцeм і Х. Санмартіном (друге видання KTU). Вивчення і викладання угаритської ведеться в багатьох наукових центрах світу.[19]

Літературні пам’ятки

Станом на 2012 рік вченими було виявлено більш ніж 1500 поетичних та прозаїчних текстів угаритською мовою. Деякі тексти являють собою лише кілька рядків, а інші знаходяться на великих таблицях із багатьма колонками на сотні рядків.[20]

Корпус текстів угаритською мовою дуже різноманітний. Видання KTU, за яким зазвичай цитуються угаритські тексти, розподіляє їх таким чином:

  • тексти літературного та культового характеру — неоднорідна група, що складається як з власне літературних творів, написаних віршами (епос, гімни, заклинання), так і з текстів, пов'язаних із відправленням культу (наприклад, списки жертвопринесень);
  • листи;
  • правові документи;
  • господарські документи;
  • вправи писців (зокрема, списки абеткових знаків);
  • написи на печатках, ярликах тощо;
  • тексти, що не входять до вищезгаданих груп.

Прийнято вважати, що поетичні тексти в цілому істотно більш архаїчні, ніж прозові. У рамках поетичного корпусу найбільш архаїчними вважають епічні цикли про Ваала, більш пізніми — епос про Керета. Явні архаїзми притаманні епічному тексту «Битва Ваала з богами пустелі».[21]

Крім того, поетичні тексти демонструють сильну формальну (поетичний паралелізм), лексичну та тематичну близькість до давньоєврейської поезії Старого Завіту.[22]


Фото 2. Глиняна табличка з угаритською абеткою XIV ст. до н. е.[23]

Перші тексти угаритською мовою були виявлені в 1929 р. французькими археологами під керівництвом К. Шеффера і дешифровані Г. Бауером, П. Дормом і Ш. Віролло в 1930—1931 рр. Таблички з текстами датуються XIV—XIII ст. до н. е. Останнє видання KTU містить 1409 текстів. Розкопки, що тривали до останніх років, розширили наявний у розпорядженні вчених текстовий корпус. Таблички з угаритськими текстами зберігаються в Луврі й до останнього часу зберігалися в музеях Дамаска і Алеппо (Сирія).


Фото 3. Міфологічний цикл про Ваала угаритською мовою, XIV ст. до н. е (Лувр, Франція)[24]

Знайдені в Угариті таблички містять як світські документи, так і літературні твори, що свідчать про релігійні уявлення та звичаї того часу. Релігія Угариту у багато чому була схожа на релігію сусіднього Ханаану, і угаритські тексти, на думку вчених, є доволі точним відображенням ханаанської цивілізації, яка існувала до її завоювання ізраїльтянами.


Угаритські тексти цінні як самі по собі, так і для біблеїстики. Це такі релігійно-міфологічні та історико-епічні твори, як поема про любов Ваала та його сестри Анат, поема про шлюб Нікаал та Ава, поеми про боротьбу Силача Ваала та Муту, про Йамму, про Змія Туннуну, поема про будівництво палацу для Ваала, Історія [царя] Керета, Історія [судді] Дані-Іла та інші, численні молитви, гімни, закляття та інше. Хоча у текстах Угариту згадуються більше 200 богів та богинь, поетичні тексти про Ваала відігравали центральну роль в угаритській міфології.[25]

У Старому Завіті Ваал згадується біля 80 разів. Ритуали, що здійснювалися в угаритському богослужінні, супроводжувалися великою кількістю алкоголю та сексуальною розбещеністю. Вони були пов’язані з культом плодючості: таким чином угаритці намагалися переконати Ваала послати дощ на їхні лани. Біблійні пророки постійно протестували та попереджали проти «зради» ізраїльтян з Ваалом (напр., Осії 2:17).

Це перші відомі подібні твори, написані на одному з західносемітських діалектів добіблійного періоду (що дозволяє використовувати їх для вивчення не лише давньої літератури Ханаану, але й того тла, на якому виникла Біблія). В літературно-стилістичному сенсі це частина ханаанської літератури, і схожість її та біблійної літератури очевидна. Значення угаритської літератури для історичного вивчення Біблії особливо велике завдяки тому, що література сусідніх Ізраїлю фінікійських міст фактично не збереглася.[26]

Угаритське письмо

Знайдені в Угариті тексти написані на глиняних табличках як вавилонським клинописним шрифтом, так і особливим алфавітним клинописом (угаритською, шумерською, аккадською (міжнародною мовою того часу), хурритською, хетською, єгипетською).

Пам’ятки угаритської мови виконані унікальним, більш ніде не вживаним письмом. Угаритське письмо відображає принцип алфавітного консонантизму (кожна фонема передається окремою буквою) та користується клиноподібними знаками. Кілька копій цього алфавіту з 30 знаками були знайдені в 1949 році та пізніше.[27]


Табл. 2. Угаритська абетка, Virolleaud, Syria, XXVIII, p. 22[28]

Угаритська абетка — одна з найдавніших (виникла не пізніше першої половини II тис. до н.е). Форма знаків угаритського письма не має аналогів у інших системах клинопису (аккадському, перському тощо), однак форма та порядок знаків в абетці наводять дослідників на думку про спільність походження з фінікійською абеткою.

За свідченням Роберта Хецрона, тексти з довшою абеткою писалися зліва направо і використовувався в самому Угариті, а ті, що з коротшою абеткою (22 літери, які є і в івриті), як правило, писався справа наліво, і майже всі такі тексти знайдені за межами Угариту.[29] Більш короткий алфавіт, з 25 або навіть 22 знаками, використовувався торговцями ХІІІ ст. до н. е.[30] На думку деяких вчених, термін «угаритське письмо» по відношенню до цього різновиду абетки, вживається на основі зовнішньої (клиноподібної) форми знаків.[31]

С. Сегерт пише, що інколи застосовувався наступний метод: один рядок писався зліва направо, а наступний — справа наліво.[32]

Довга угаритська абетка складається з 30 знаків: 27 для приголосних та 3 додаткових знаків «самех» та двох «алеф», які служили для розрізнення трьох базових семітських голосних в сполученні з «самех», тобто «a», «i», «u». Це разом із наявністю деяких угаритських слів (глосс) в аккадській передачі, в якій є голосні, дозволяє певною мірою надійно встановити і вокалізм слова. Однак спостерігається тенденція до використання лише 22 приголосних, як у ханаанському та єврейському алфавітах.[33]

Одна з угаритських абеткових таблиць містить список абеткових знаків, кожен з яких має силабічний знак аккадського клинопису. Імовірно, ці силабічні знаки відображують шкільну традицію (A = альфа, BE = бета, GA = гамма тощо), призначену для абетки, і є найбільш ранніми свідоцтвами про назви знаків західносемітської абетки.

Коротка угаритська абетка. Невелика кількість табличок із дуже короткими текстами записані письмом, що відрізняється від основного угаритського письма за формою деяких знаків (наприклад, b та d) та за складом графем. Напрямок письма, як правило, справа наліво. Більша частина таких текстів знайдена за межами Угариту (три — в районі городища Рас-Шамра, один — на Кіпрі, чотири — в Лівані, два — в Ізраїлі), датуються XIII—XII ст. до н. е.

Цей різновид абеткового письма виник пізніше появи довгої угаритської абетки і продовжував використовуватися після падіння Угариту на початку ХII ст. до. н. е. Деякі особливості короткої клиноподібної абетки дозволили Й. Троперу зробити припущення, що ці тексти написані не угаритською, а на якомусь північно-західному діалекті, що близький до фінікійського. Також не можна виключати, що таку абетку використовували різні ханаанські діалекти.[34]

В угаритській абетці є п’ять букв для означення глухих приголосних, з них чотири — для тих звуків, які у давньоєврейській абетці відзначаються буквами «шин», «сін» і «самех», в тому числі одна буква для того звуку, якому в арабських коренях відповідає [т], а одна буква для не уточненої приголосної, для якої немає еквіваленту в інших семітських мовах.[35]

Для розділення слів в угаритській мові зазвичай використовували спеціальний маленький вертикальний клин-словорозділювач. Його використання доволі послідовне (в тому числі й для слів, що складаються з однієї букви), однак часто відділяються елементи, які з лінгвістичної точки зору не складають повноцінне слово.[36]

Фонетика угаритської мови характеризується «аканням» (івритська [о], зафіксована в Біблії та Талмуді, відповідає угаритській [а]); збереженням архаїчного консонантного складу, а також запозиченням з хурритської мови приголосної [ж].

У пам’ятках відзначені три стилі угаритської мови: архаїчний, класичний та «вульгарний», які різняться фонетично. Консонантизм архаїчного різновиду майже не відрізняється від прасемітської мови (були відсутні лише латеральні приголосні як особливі фонеми); у класичному і «вульгарному» варіантах угаритської мови спостерігається тенденція до втрати інтердентальних приголосних.

Морфологія угаритської мови типово західносемітська зі збереженням відмінків та давніх форм і розвинутою системою порід дієслова. Частини мови можна в основному поділити на дві категорії: дієслова та імена. В угаритській мові зберігаються закінчення відмінюваних форм дієслова та відмінкові закінчення імен, що відсутні у північно-західних мовах I тис. до н. е. та пізніше. Артиклів немає.

Лексика угаритської мови семітська. Її ядром є значення частин тіла, головних ступенів родинних зв’язків, найпростіших предметів та понять повсякденного життя, найбільш поширених тварин та рослин, найважливіших явищ природи, а також вирази основних часових, просторових та модальних відношень та більшість займенників, числівників і часток.[37]

Іншомовний вплив простежується головним чином у вигляді лексичних запозичень з аккадської (і опосередковано з шумерської) та хурритської мов.[38]

В угаритській мові чітко виражений семітський принцип словотворення. Слово складається зазвичай з трьох, рідко — з чотирьох приголосних, які утворюють корінь (носій значення). Модифікації значення виражаються голосними, подвоєнням приголосних кореня, а також префіксами та суфіксами. Слова можна поділити на дієслова та імена, до яких також належать іменники, числівники та частки.

Біблія та Угарит

У літературно-стилістичному відношенні угаритські та біблійні тексти належать до спільної давньої літературної традиції і являють собою частину ханаанської літератури, тому схожість між ними очевидна. Особливе значення для біблеїстики мають угаритські літературні тексти, що є першими відомими творами такого роду добіблійного періоду. Це робить їх важливим джерелом для вивчення не лише літератури давнього Ханаану, але й походження біблійної літератури.

Вчені помітили мовну та літературно-стилістичну близькість Біблії та угаритських текстів вже від самого початку їхнього публікування, і почали порівняльне дослідження угаритської та біблійної літератури. Деякі дослідники вважали, що влив ханаанської літератури на Біблію настільки великий, що останню слід розглядати як частину першої. Інші вбачали, що вплив ханаанської літератури на біблійну незначний. У. Кассуто дійшов висновку, що Біблія являє собою безпосереднє продовження та розвиток ханаанських літературних традицій. Ця концепція лягла до основи ізраїльської школи історичного вивчення Біблії.[39]

Одним з найважливіших аспектів дослідження угаритської мови є її застосування для правильного перекладу складних слів та уривків Старого Завіту, написаних давньоєврейською мовою. У міру розвитку мови змінюється зміст слів, або їх значення втрачається, і це також стосується біблійного тексту, але після виявлення угаритських текстів науковці отримали нову інформацію про значення архаїчних слів у давньоєврейському тексті. Ці тексти багато в чому сприяють розумінню біблійних текстів; тим більше, що вони передують будь-якому з них.[40]

Вочевидь, біблійні автори добре знали класичні твори ханаанської літератури і припускали, що їхня аудиторія також із ними знайома. Тому знання угаритського фону біблійних віршів у деяких випадках надає новий, раніше невідомий відтінок смислу тексту.[41] До того ж міфологічні та ритуальні тексти, знайдені в Угариті, в порівнянні з матеріалом, що містяться в Старому Завіті, вказують на те, що ізраїльтяни були добре знайомі з ханаанськими богами та їхніми культами.[42]

За своєю ритмічною структурою біблійна поезія подібна до угаритської. У обох є схожі поетичні конструкції (біколон — пара рядків, відповідно триколон, тетраколон та пентаколон) в обох присутні рівні (2/2, 3/3, 4/4, 5/5) та нерівні (3/2, 4/3, 5/4 тощо) ритми.

Обидві літератури широко використовують різні види паралелізмів (поетична форма, у якій друга частина речення повторює першу у різний спосіб, перегукуючись одна з одною, створюючи певне римування смислів).

Багато стійких словосполучень угаритського епосу зустрічаються у давніх прозаїчних текстах Біблії (у книзі Буття, книгах Самуїла). У Старому Завіті також зустрічаються багато мовних зворотів та ідіом, притаманних угаритській літературі.

Незважаючи на глибоку відмінність між політеїстичною релігією Угариту та єврейською біблійною вірою, простежується певна схожість релігійних та культових понять, термінології та образотворчих засобів. Наприклад, усі боги угаритського пантеона — нащадки одного бога-творця, ім’я якого — Ел (це ім’я використовується як ім’я вічного, унікального, всемогутнього Бога монотеїстичних релігій).[43]

Роберт Карл Гнусе відзначає, що його вражає спільна ідентичність Ела та Яхве. У різних текстах Ел і Яхве зображені в образі творця, батька, судді, співчутливої та милосердної особи, яка відкриває себе через сни. Ел та Яхве здатні зцілювати хворих, мешкають у небесному наметі, над великими космічними водами або джерелом первинних річок, що також знаходиться на вершині гори. Вони підтримують вдів і є царями у небесному царстві, вони вище від усіх інших богів. Вони прадавні днями та поважні, здатні керувати долями людей на соціальній арені.[44]

Таким чином, відкриття угаритської мови та текстів допомагає краще зрозуміти культуру та мову Старого Завіту. Це не змінює істотного сенсу будь-якого тексту Святого Письма, але сприяє більшому його розумінню. Крім того, угаритські тексти є неоціненними для тлумачення окремих аспектів Старого Завіту: завдяки ним у вчених з’явилася набагато чіткіша картина релігії народів Ханаану та набагато краще розуміння біблійної літератури, а також можливість прояснити складні слова завдяки угаритським спорідненим словам та поняттям.[45]

Висновок

Відкриття міста-держави Угарит стало одним з найважливіших відкриттів у археології, палеолінгвістиці, та історії Стародавнього Близького Сходу. Знайдені літературні пам’ятки угаритською мовою та їхній переклад стали великим досягненням у розумінні походження північно-західних мов центральносемітської групи. Ці відкриття дозволили вченим дізнатися про політичне, релігійне, культурне життя та літературну спадщину народу Угариту. Це у свою чергу стало важливим внеском не тільки у розуміння семітських цивілізацій Близького Сходу, але й давньоєврейської біблійної літератури.

 

 

Література

  1. David Steinberg, Ugarit and the Bible: Ugaritic Literature as an Aid to Understanding the Hebrew Bible (Old Testament). Джерело: ca.
  2. Edward L. Greenstein. Texts from Ugarit Solve Biblical Puzzles. Biblical Archaeology Review 36:6, November/December 2010; Библия и Угарит. Джерела: bib-arch.org, vadymzhuravlov.blogspot.com/.
  3. Encyclopedia Britannica. Джерело: com/place/Ugarit.
  4. Holger Gzella, North-West Semitic in General. In: S. Weninger et al. (eds.), The Semitic Languages. An International Handbook, Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft, 425-451. Berlin and New York 2011: De Gruyter.
  5. John Huehnergard, An Introduction to Ugaritic. Peabody, MA: Hendrickson.
  6. John Huehnergard, Proto-Semitic Language and Culture, in The American Heritage Dictionary of the English Language, fifth edition (Boston/New York: Houghton Mifflin Harcourt) 2066–69.
  7. Mondriaan, Marlene Elizabeth, Influence of Ugarit on the understanding of the Hebrew Bible. Джерело: up.ac.za
  8. Robert Hetzron (ed.), The Semitic languages. London: Routledge, 1997. Pp. xx+572.
  9. Ugarit and the Bible. Джерело: edu
  10. Бенцион Гранде. «Введение в сравнительное изучение семитских языков». «Восточная литература», 1998 г.
  11. Станислав Сегерт. Угаритский язык. — М. : «Наука»,1965. — 104 с.
  12. Угаритское поэтическое повествование/пер. с угарит., введ. и коммент. И.Ш. Шифмана. М., 1999.
  13. Электронная еврейская энциклопедия. Джерело: co.il.
  14. Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

 

Олександра Обревко

 

 

[1] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[2] John Huehnergard, “Proto-Semitic Language and Culture,” in The American Heritage Dictionary of the English Language, fifth edition (Boston/New York: Houghton Mifflin Harcourt) 2066–69.

[3] Robert Hetzron (ed.), The Semitic languages. London: Routledge, 1997. Pp. xx+572.

[4] Бенцион Гранде. «Введение в сравнительное изучение семитских языков». «Восточная литература», 1998 г.

[5] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[6] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[7] Encyclopedia Britannica. Джерело: britannica.com/place/Ugarit.

[8] Джерело: biblia.ru.

[9] Джерело: asorblog.org.

[10] Станислав Сегерт. Угаритский язык. — М. : «Наука», 1965. — 104 с.

[11] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[12] Джерело: uk.wikipedia.org.

[13] Encyclopedia Britannica. Джерело: britannica.com/place/Ugarit.

[14] Encyclopedia Britannica. Джерело: britannica.com/place/Ugarit.

[15] Бенцион Гранде. «Введение в сравнительное изучение семитских языков». «Восточная литература», 1998 г.

[16] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[17] Robert Hetzron (ed.), The Semitic languages. London: Routledge, 1997. Pp. xx+572.

[18] Bordreuil, P. and D. Pardee 2009 A Manual of Ugaritic (Linguistic Studies in Ancient West Semitic ... Pardee, D. 20032004: Review of Tropper 2000. Цит. по Holger Gzella, North-West Semitic in General. In: S. Weninger et al. (eds.), The Semitic Languages. An International Handbook, Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft, 425-451. Berlin and New York 2011: De Gruyter.

[19] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[20] John Huehnergard, An Introduction to Ugaritic. Peabody, MA: Hendrickson.

[21] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[22] Robert Hetzron (ed.), The Semitic languages. London: Routledge, 1997. Pp. xx+572.

[23] Джерело:  unesco.org.

[24] Джерело: asorblog.org.

[25] Угаритское поэтическое повествование/пер. с угарит., введ. и коммент. И.Ш.Шифмана. М., 1999.

[26] «Введение в сравнительное изучение семитских языков» Бенцион Гранде, «Восточная литература», 1998 г; Influence of Ugarit on the understanding of the Hebrew Bible. Mondriaan, Marlene Elizabeth.

[27] Encyclopedia Britannica. Джерело: britannica.com/place/Ugarit.

[28] Джерело: uk.wikipedia.org.

[29] Robert Hetzron (ed.), The Semitic languages. London: Routledge, 1997. Pp. xx+572.

[30] Encyclopedia Britannica. Джерело: britannica.com/place/Ugarit.

[31] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские язики / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А. Г. Белова, Л. Е. Коган, С. В. Лёзов, О. И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[32] Станислав Сегерт. Угаритский язык. — М. : «Наука», 1965. — 104 с.

[33] Джерело: languages-study.com.

[34] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с.

[35] Бенцион Гранде. «Введение в сравнительное изучение семитских языков». «Восточная литература», 1998 г

[36] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с

[37] Станислав Сегерт. Угаритский язык. — М. : «Наука», 1965. — 104 с.

[38] Языки мира: Семитские языки. Аккадский язык. Северозападносемитские языки / РАН. Институт языкознания. Ред. колл.: А.Г. Белова, Л.Е. Коган, С.В. Лёзов, О.И. Романова ― М.: Academia, 2009. ― 832 с; languages-study.com.

[39] Электронная еврейская энциклопедия. Джерело: eleven.co.il.

[40] Ugarit and the Bible. Джерело: theology.edu.

[41] Edward L. Greenstein. Texts from Ugarit Solve Biblical Puzzles. Biblical Archaeology Review 36:6, November/December 2010; Библия и Угарит. Джерела: members.bib-arch.org, vadymzhuravlov.blogspot.com/.

[42] Mondriaan, Marlene Elizabeth, Influence of Ugarit on the understanding of the Hebrew Bible. Джерело: repository.up.ac.za.

[43] Электронная еврейская энциклопедия. Джерело: eleven.co.il.

[44] Gnuse, Robert Karl, No other gods : emergent monotheism in Israel, Sheffield, Eng. : Sheffield Academic Press, c 1997. p. 193. Цит. по David Steinberg, Ugarit and the Bible: Ugaritic Literature as an Aid to Understanding the Hebrew Bible (Old Testament). Джерело: houseofdavid.ca.

[45] Ugarit and the Bible. Джерело: theology.edu

Комментарии  

0 # Дмитро 26.12.2018 18:46
Дякую за статтю!
Цікаво, чи є в Україні фахівці і література до теми угаритської мови?

І хотілося б мати ґрунтовніші докази того, що угаритська література передувала давньоєврейські й.
З повагою
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать | Сообщить модератору

Добавить комментарий

Правила комментирования просты: стиль дворянского общения. Это значит не "тыкать" незнакомым участникам, не высказывать что-либо в обидном тоне, не пользоваться крепкими выражениями и считать других умнее себя.
Пожалуйста, говорите о статье, а не о Ваших религиозных убеждениях.
Согласно правилам boruh.info любой комментарий может быть удален или сокращен модератором без объяснения причин.
Пожалуйста, не размещайте комментарии в стиле «а вот ссылка на мою статью». Такие комментарии могут публиковать только авторы.


Защитный код
Обновить

Обсуждения

  • Дата Пасхи

    • Втор.16:18 Во всех жилищах твоих, которые Господь, Бог твой, даст тебе, поставь ...
       
    • Пасхальная жертва ТОЛЬКО В ХРАМЕ: 1.Закалывалась при захождение солнца (Втор.16:2,5-6) ...
  • Сыны Божии

    • А как на счёт книги Иова, где "сыны Божии" пришли "предстать пред Господа?"

Вход на сайт

 

Недельная глава

Ваикра / Левит | Цав צו

Два действия священников

Исследуя главу «Цав», мы, во-первых, видим, что, несмотря на то, что она описывает жертвы, есть отличия от недельной главы Ваикра (предыдущая глава), которая расписывает порядок жертвоприношений и пять видов жертв.

Подробнее...

Выбор Редакции

Доисторический киббуц

ПОСЕЛЕНИЕ ШААР ХА-ГОЛАН СТАРШЕ ИЕРУСАЛИМА, ТВЕРИИ И МОСКВЫ ВМЕСТЕ ВЗЯТЫХ.

«Спасай взятых на смерть»

Специалист по иудаике Виталий Обревко — о трагедии Бабьего Яра

Осенью прошедшего года в Украине отмечали 75-ю годовщину трагедии еврейского народа в Бабьем Яру. К событиям Холокоста приковано внимание самых разных категорий населения и представителей различных религий и конфессий, многие вопросы до сих пор вызывают в обществе острые дискуссии.

 

Путешествия