Байки Каплана
Дорогоцінною знахідкою для мене стала книга «Мешолім Крилов» — «Байки Крилова у перекладі Пейсаха Каплана». Це друге двотомне видання, яке вийшло у 1921 році у Білостоці (видавець А. Альбек, типографія Пружанського) з передмовою Пейсаха Біньяміновича.
Пейсах писав: «У 1915 році, в середині німецької окупації, я тільки закінчив перекладати всі байки Крилова... У той час, хоча Білосток був найбільш відкритим містом у всьому світі, не було діючих видавництв. І все ж у Білостоці відбувалася культурна революція, що дозволило опублікувати мій переклад байок Крилова».
Ця майже столітня книга розпадається на очах, але через те вона ще цінніша, адже пережила багато на своєму віці. Вона не стояла у крамниці в очікуванні свого покупця, а була читана й перечитана, адже обкладинка її десь затерта, десь заплямована, а сторінки повигорали на сонці.
Варто відмітити, що ця книга — не парафраз і не підстрочник байок Крилова, а блискуча їх адаптація для їдишських читачів. Завдяки глибокій статті та аналізу Heidi Szpek-Idzikowski “What a thunderous voice!” Remembering Pesach Kaplan[1] я дізналася, що він справді майстерно підійшов до перекладу. Зберігаючи риму та розмір, Пейсах зміг вмістити у канву байок образи та слова, близькі для євреїв, а також справжній єврейський гумор.
У своїй статті Хейді аналізує байку «Парафіянин»[2] (Der Magid, вона є серед цих світлин), де розповідається, як обдарований проповідник красномовством викликав у своїх вірян-слухачів сльози захоплення, але серед них був один вірянин «з іншої парафії», який не розділив ентузіазму інших від цього гучного голосу.
Так ось, проповідник у Пейсаха перетворився на магіда, який стояв за бімою та промовляв драшу, церква — на синагогу, парафія — на кегілу, і таланти проповідника у перекладі — це дари Елогіма.
Хейді підсумовує: «Каплан дійсно відомий своїми літературними та громадськими внесками та сумною долею, яка вкрала його життя в гетто. Проте відкриття цієї книги, де увагу привернув [перший зустрінутий] вірш, говорить про те, що звідси можна ще більше дізнатися про голос цієї надзвичайної людини. Під сріблястою зачіскою Каплана і суворим виглядом ховається людина, яка також може видати велику порцію їдишського гумору!»
І з нею не можна не погодитися!
Олександра Обревко
Басни Каплана
Драгоценной находкой для меня стала книга «Мешолим Крылов» — «Басни Крылова в переводе Пейсаха Каплана». Это второе двухтомное издание, которое вышло в 1921 году в Белостоке (издатель А. Альбек, типография Пружанского) с предисловием Пейсаха Биньяминовича.
Пейсах писал: «В 1915 году, в середине немецкой оккупации, я только закончил переводить все басни Крылова... В то время, хотя Белосток был наиболее открытым городом во всем мире, не было действующих издательств. И все же в Белостоке происходила культурная революция, что позволило опубликовать мой перевод басен Крылова».
Эта почти столетняя книга распадается на глазах, но так она еще ценнее, ведь многое пережила на своем веку. Она не стояла в магазине в ожидании своего покупателя: ее читали и перечитывали, ведь обложка ее местами потерта, с пятнами, а страницы выгорели на солнце.
Стоит отметить, что эта книга — не парафраз и не подстрочник басен Крылова, а блестящая их адаптация для идишских читателей. Благодаря глубокой статье и анализу Хейди Шпек-Идишковски «"What a thunderous voice!" Remembering Pesach Kaplan»[3] я узнала, что он действительно мастерски подошел к переводу. Сохраняя рифму и размер, Пейсах смог вместить в канву басен образы и слова, близкие для евреев, а также настоящий еврейский юмор.
В своей статье Хейди анализирует басню «Прихожанин»[4] (Der Magid), где рассказывается, как одаренный проповедник красноречием вызвал у своих прихожан-слушателей слезы восторга, но среди них был один человек «не здешнего прихода», не разделил энтузиазма других по поводу этого громогласного оратора.
Так вот, проповедник у Пейсаха превратился в магида, который стоял за бимой и говорил драшу, церковь — в синагогу, приход — на кегилу, а таланты проповедника в переводе — это дары Элоѓима.
Хейди заключает: «Каплан действительно известен своими литературными и общественными вкладами и печальной судьбой, которая украла его жизнь в гетто. Однако открытие этой книги, где внимание привлекло [первое встреченное] стихотворение, говорит о том, что из книги можно еще больше узнать о голосе этого удивительного человека. Под серебристой прической Каплана и строгим видом скрывается человек, который также может выдать большую порцию идишского юмора »
И с ней нельзя не согласиться!
Александра Обревко
[1] Heidi Szpek-Idzikowski “What a thunderous voice!” Remembering Pesach Kaplan. Джерело: http://www.jewishmag.com/157mag/pesach_kaplan/pesach_kaplan.htm
[2] И. А. Крылов Полн. собр. соч. Т. 3., с. 172. Джерело: http://rvb.ru/18vek/krylov/01text/vol3/01fables/198.htm.
[3] Heidi Szpek-Idzikowski “What a thunderous voice!” Remembering Pesach Kaplan. Источник: http://www.jewishmag.com/157mag/pesach_kaplan/pesach_kaplan.htm.
[4] И. А. Крылов Полн. собр. соч. Т. 3., с. 172. Источник: http://rvb.ru/18vek/krylov/01text/vol3/01fables/198.htm.
Пожалуйста, говорите о статье, а не о Ваших религиозных убеждениях.
Согласно правилам boruh.info любой комментарий может быть удален или сокращен модератором без объяснения причин.
Пожалуйста, не размещайте комментарии в стиле «а вот ссылка на мою статью». Такие комментарии могут публиковать только авторы.